біг

Як біг впливає на мозок?

Нейробіологи дослідили мозок бігунів-аматорів, атлетів-ультрамарафонців та лабораторних тварин, щоб визначити, як біг впливає на сіру речовину: коли шкодить, як допомагає повернути сфокусованість, зменшує стрес і покращує настрій.

Мозок під час довготривалих навантажень

Безглуздо стверджувати, що біг це універсальний засіб від будь-яких проблем. До того ж мозок не хоче, щоб ми перенапружувалися і бігали ультрамарафони. Результати кількох досліджень це пояснюють. 

Німецькі дослідники довели, що при надмірних навантаженнях об’єм сірої речовини зменшується. Група нейробіологів просканувала мозок учасників Trans Europe Foot Race до, упродовж та після змагання. Марафонці бігли п’ять тисяч кілометрів шістдесят чотири дні поспіль. На середині дистанції цього вкрай екстремального змагання сіра речовина бігунів зменшилась в об’ємі на 6%. За нормальних умов об’єм мозку може зменшитися лише у поважному віці і не більше 0.2% за рік.

Історія закінчується оптимістично: через вісім місяців після змагань об’єм мозку бігунів повернувся до норми. 

Мозок під час помірних навантажень

Якщо користь ультрамарафонів сумнівна, то в помірного бігу є безліч переваг.  Дослідження виявили: заняття бігом дають відчуття контролю, покращують когнітивні здібності та концентрацію уваги.

Експеримент Західного Мічиганського університету є тому підтвердженням. Швидкий біг впродовж півгодини збільшує частоту нервових імпульсів у корі головного мозку. Цей показник пов’язують зі здатністю краще обробляти інформацію. 

У Литовському спортивному університеті та Ноттінгемському університеті Трент  науковці дослідили, як інтервальний біг покращує виконавчі функції, когнітивну гнучкість та усвідомлення дій. Після десятихвилинних інтервальних спринтів бігуни краще утримували увагу, легше і швидше переключалися між завданнями та вирішували проблеми. 

МРТ дослідження мозку під керівництвом Девіда Райхлена в університеті Арізони також корелює з результатами попередніх експериментів. Науковці помітили високу активність в ділянках, які відповідають за виконавчі функції і робочу пам’ять, та зменшення активності в тих ділянках мозку, які працюють за замовчуванням. Режим за замовчуванням викликає нав’язливі думки та нагадує про минуле. До того ж він пов’язаний з клінічною депресією. Що добре — біг стимулює ділянки центру задоволення, префронтальної кори, яка відповідає за вольові і свідомі дії, мигдалеподібної залози, яка є емоційним центром, та базальні ядра, що допомагають засвоювати моделі винагород, не даючи негативним думкам жодних шансів. 

Біг як медитація

Дослідження Райхлена було першим в даному напрямку, але якщо результати будуть підтверджені у майбутньому, це надасть більшої ваги гіпотезі про те, що біг може бути формою медитації і позитивно впливати на мислення. Медитація та біг мають подібний вплив на мозок — залучають виконавчі функції та вимикають режим автопілоту. 

Недавні дослідження Каролінського Інституту у Швеції пояснюють, чому біг може бути ефективним для подолання стресу та депресії. Під час стресу відбуваються метаболічні процеси у печінці, які перетворюють амінокислоту триптофан у молекулу кінуренін. Частина кінуреніну потрапляє у мозок, де, накопичуючись, викликає стрес, депресивні та тривожні розлади. Під час фізичних навантажень у м’язах накопичується фермент, який називається кінуренін-амінотрансфераза. Він розщеплює кінуренін до спорідненої молекули кінуренової кислоти, яка не може потрапити в мозок. Таким чином, тренуючись, ми позбавляємося від речовини, яка може спричинити проблеми зі психічним здоров’ям.

Біг природне знеболююче 

Біг допомагає не тільки покращити настрій та послабити стрес, а й робить нас щасливішими на хімічному рівні.

Поширена ідея про приплив ендорфіну зародилася у 1980-х та 90-х роках, коли низка досліджень показала, що рівень бета-ендорфіну збільшується впродовж пробіжки. Бета-ендорфін впливає на ті ж рецептори, що й опіати, і має подібний ефект. Проте гіпотеза про ендорфіновий пік — не повністю вичерпна, оскільки не лише бета-ендорфін викликає ейфорію під час бігу, а й низка інших нейромедіаторів.

Наш організм здатний продукувати хімічні сполуки ендоканабіноїди, які пов’язують канабіноїдні рецептори мозку і викликають таке ж задоволення, як і, до прикладу, канабіс. Рівень циркулюючих в крові ендоканабіноїдів підвищується уже через півгодини помірного бігу. Експерименти, проведені на лабораторних мишах, показують, що викликані бігом ендоканабіноїди знижують тривогу та збільшують поріг болю

Якщо ж ефект бігу та аеробних вправ на фізичну форму нам відомий і зрозумілий, то крім цього ми маємо пам’ятати, що біг корисний і для психічного здоров’я. Нехай ці знання подвоять вашу наснагу виходити на пробіжку, бо у здоровому тілі здоровий дух! 

_
Більше про шейпери ходи Insoly на нашому сайті.