Мати шикарний вигляд на пляжі — це насамперед про гарну форму тіла. А сформувати фігуру мрії добре допомагають вправи з вагою.
От тільки міфів про важку атлетику існує стільки, що не всі наважуються спробувати цей вид спорту. Розвінчуємо декілька просто тут — тож можете починати складати сумку у спортзал.
Походження важкої атлетики. Шлях героя.
У всі часи та у всіх народів були власні силачі-герої. Від Стародавнього Єгипту, Греції чи Китаю до сучасної України, важка атлетика – один з найпопулярніших видів спорту у світі. Наприкінці ХІХ ст. найкращим способом показати свої вміння для важкоатлетів була циркова арена, а починаючи з 1896 року майже жодні Олімпійські ігри не обходилися без змагань з підняття штанги.
Силачів поважають, ними захоплюються та намагаються наслідувати. Водночас важку атлетику супроводжує багато міфів.
Міф 1: важка атлетика — лише для чоловіків
Не так давно дівчата, які підіймали штангу, були досить незвичним явищем. Та сьогодні жіноча важка атлетика стрімко розвивається. З 2000 року цей вид спорту з’явився в програмі Олімпійських ігор.
Дехто помилково вважає, що всі штангістки – величезні монстри. Але варто лише поглянути на спортсменок, щоб зрозуміти, що фігури у них дуже гармонійні. Часто атлетки ще й мають вишуканий манікюр, який зовсім не заважає дівчатам завиграшки підіймати штангу, що перевищує їхню власну вагу. Вирішальну роль у формуванні фігури тут, як і завжди, відіграє харчування. Адже помітний набір м’язової маси можливий лише за специфічного режиму. А самі собою тренування спалюють чимало калорій, тож шанси пострункішати — значно вищі, ніж шанси “неконтрольовано закачатися”.
Для жінок є нюанси у техніці виконання вправ, пов’язані з роботою м’язів тазового дна. Та сама по собі важка атлетика не стає на заваді ні створенню сім’ї, ні народженню дітей. Після декретної відпустки багато спортсменок знову із задоволенням повертаються на тренування, адже жінки, які займаються важкою атлетикою, сильні не лише фізично, але й морально.
Міф 2: вправи з вагою дуже небезпечні
Ще одне помилкове твердження пов’язане з тим, що вправи зі штангою шкодять хребту та суглобам. Але спортсмени, які прийшли у важку атлетику з інших дисциплін, часом зі здивуванням констатують, що травм тут стається значно менше, ніж в акробатиці чи гімнастиці. Адже насправді на тренуваннях в першу чергу «закачується» спина, створюється м’язовий корсет і лише згодом поступово збільшуються навантаження.
Більшість травм у важкій атлетиці – наслідок неправильної техніки виконання, недостатньої підготовки м’язів, нехтування розігрівом та відмови від використання спеціального поясу. Як і в будь-якому іншому спорті, тут головне – слухати поради тренера, враховувати стан організму та грамотно планувати збільшення навантажень. Тоді тренування приноситимуть лише користь. А навантаження можна спланувати настільки помірні, що вік точно не стане на заваді.
Міф 3: від занять у залі можна спонтанно збільшити масу тіла
«Всі штангісти – великі та важкі» — ще один поширений міф. На змаганнях є 7 жіночих вагових категорії та 8 чоловічих і починаються вони з позначки «до 48 кілограмів», та «до 56 кілограмів» відповідно. Маса тіла атлета у великій мірі залежить від генетики. При правильно спланованих тренуваннях збільшитися до величезних розмірів не можливо. «Спонтанний набір ваги» при помірних тренуваннях зазвичай відбувається лише через неусвідомлене збільшення звичної калорійності раціону.
У атлетів сильні ноги, спина, плечі, але звичайнісінькі груди та руки без величезних біцепсів і трицепсів. Тому ті, для кого важливі не лише спортивні показники, але й красивий рельєф, після основного тренування можуть ще окремо працювати на інших тренажерах над збільшенням конкретних м’язів або ж вживати спеціальне харчування.
Міф 4: головні у піднятті ваги — руки та спина
Під час ривка штанги працює усе тіло і рух починається у ногах. М’язи ніг діють в динамічному та вибуховому режимі, адже їх задача – розігнати штангу, а вже спина і м’язи тулуба втримуватимуть вагу у правильному положенні. Руки контролюють траєкторію штанги та зустрічають її у момент фіксації в найвищій точці. Від техніки виконання у важкій атлетиці часом залежить значно більше, ніж від сили.
Всі знають, що штангісти сильні, бо можуть часом підняти вагу, що в 3 рази перевищує масу їхнього тіла. Але в ривку, з моменту підняття штанги від помосту до її фіксації над головою, проходить менше, ніж 2 секунди. Тому важкоатлети ще й дуже спритні. Щоб на максимальній швидкості зловити штангу над головою – не обійтися без точності та балансу. Саме тому для вправ зі штангою необхідна гарна координація.
Підтримка стопи для важкоатлета
Штангістам важлива якісна підтримка стопи, а ще, як не дивно, їм потрібно добре вміти стрибати. Шейпери ходи Insoly допоможуть важкоатлетам забезпечити баланс тіла та сформувати оптимальну позицію постави. На індивідуальний запит спортсменів ми пропонуємо посилений варіант устілок, адже шейпер працює на підтримку стопи лише при правильно підібраній вазі. Тому при виготовленні до маси атлета додається середня вага штанги та вже на основі цієї цифри розраховується «робоча вага» устілки.
Якщо хочете довести до ладу руки, груди, спину, живіт, м’язи сідниць чи стегон – важка атлетика чудово може у цьому допомогти, незалежно від того, чоловік ви чи жінка. Ставайте міцнішими, щоразу збільшуючи не тільки вагу штанги, але й впевненість у власних силах!