“Грація — це вроджене”, скаже дехто.
“Ні, цю здатність можна і потрібно покращувати”, — заперечать інші.
Хто ж правий, і що визначає — вправно чи незграбно рухається людина?
З’ясуймо це для себе просто зараз. Адже сьогодні говоримо про координацію рухів.
Мудра природа руху
Людина створена для активного життя. Кожен наш рух — результат взаємодії багатьох м’язів під дією нервових імпульсів. Про зміну положення тіла дбають, головним чином, дві системи органів: нервова та опорно-рухова.
З боку нервової системи — вся наша рухова активність пов’язана з трьома типами внутрішніх процесів:
- безумовними рефлексами,
- умовними рефлексами,
- динамічними стереотипами.
Опорно-рухова система складається з близько 600 м’язів та дещо меншої кількості кісток: у дорослої людини 206, а в новонароджених — близько 300. В нормі м’язи взаємодіють злагоджено та ефективно, і координовані рухи є ознакою здорової людини. Деякі рухи притаманні людям з народження, але дуже багато — є вивченими протягом життя.
Якщо динамічні стереотипи — приміром, ходіння, — закладаються в нас генетично, то багато інших рухових навичок розвивається тоді, коли ми багато разів повторюємо рух чи фізичну вправу.
Нажаль, якщо ми виконуємо вправи неправильно — закріплена навичка стає не корисною, а зовсім навпаки.
“Незграба” — це діагноз?
Порушення координації рухів — симптом, на який потрібно звернути увагу. Він може бути ознакою неврологічних захворювань та потребувати медичного втручання.
Та протягом життя людини є кілька періодів, у які знижена координація та послаблення контролю над рухом є нормою:
- Раннє дитинство — коли дитина лише опановує базові навички пересування та взаємодії з предметами,
- Період активного росту, зокрема — підлітковий вік. В цей час зміни в тілі нерідко відбуваються непропорційно. Отже, інерційні рухи тіла постійно змінюються, залежно від розміру рук, ніг та інших частин. Тож доки нервова система встигне пристосуватись до кожної окремої зміни — про грацію не йдеться.
Набір маси тіла, особливо — різкий, може також спричинити порушення координації рухів. Зокрема і тому незручності можуть відчувати вагітні жінки.
Спільне для всіх “фізично обумовлених” причин незграбності — це проблеми з рівновагою. Саме вони виникають при зміні зросту, розміру взуття чи ваги. А зміна нахилу тіла навіть на долю градуса — це великий вплив на кожен рух.
Опора та рівновага
За відчуття рівноваги у тілі людини відповідає вестибулярний апарат. А от за її забезпечення — опорно-рухова система, і чи не найбільшим чином — стопи.
Пригадайте відчуття від поїздки у транспорті. Як напружуються ноги, щоб компенсувати зміну швидкості автобуса. Тою чи іншою мірою, стопи постійно працюють для того, щоби підтримувати нас у рівновазі та безпеці.
І щоби їм правильно вдавалося це робити — важливо, щоби навантаження було розподілене на всі три точки опори, сформовані поздовжнім та поперечним склепіннями стопи.
Покращити координацію: місія — можлива
Над покращенням координації рухів можна і потрібно працювати, практично кожному з нас.
Заняття будь-яким видом спорту буде кроком вперед у цій справі. Адже координація великою мірою пов’язана з усвідомленням свого тіла, вмінням відчувати себе. І активація м’язів у різноманітних рухах та вправах допоможе почувати себе у тілі впевнено.
Окремі комплекси вправ для постави та координації рухів також будуть корисні. Статичні навантаження та підтримка рівноваги у нестандартних положеннях (наприклад, на одній нозі і з заплющеними очима) також матимуть позитивний вплив на ментальний спокій.
Базова і неодмінна умова правильного виконання вправ — фізіологічне положення тіла, особливо — стоп на підлозі. Підтримка склепіння стопи, яка потрібна нам щодня, тут набуває критичного значення.
Добре, що з шейперами ходи Insoly можна дати стопі цю підтримку у різному взутті. Тепер вправи для координації рухів не лише ефективніші, а і значно легші у виконанні!
А ставши трохи вищими завдяки “ефекту каблука”, ви одразу підкреслите свою нову граційність
Дбаймо про здоров’я стопи — і хай кожен крок життєвим шляхом буде впевнений та красивий.